Спокій. Що це?
Я точно не знаю.
Але невпевнено,
Від цього тікаю.
Спокій – це тиша,
Спокій – це віра.
Хтось вже не пише,
Зникла довіра. Читать далее
Архив рубрики: Поезія Українською
Втекла
Не повернусь – щоб ти і не чекала,
Не повернусь – хто б ти і не була .
Свого ти роду і сама не знала,
А я тим паче – ти втекла.
Я озирнувсь, але це було марно,
Я підійшов, але пішла вона.
Побачив я, яка ж ти гарна,
Принцеса, ти для ме Читать далее
Ти залишаєшся людиною
Ти залишаєшся людиною.
Коли по вулиці ти йдеш.
Ти залишаєшся людиною.
У Всесвіті без края й меж.
Ти залишаєшся єдиною.
Істотою на білім тлі.
Ти залишаєшся людиною.
Величної Землі…
Ностальгія шкребе
Не зважай ти на нас,
Бо життя в нас не краще.
Край свободи в наш час,
Потемнів в сірій хащі.
Думки
Сиджу! Не знаю, що робити,
А хочеться у вись летіти.
Навколо муза тяжка грає,
Пісні про наше «хтось» співає.
Ім’я
Любов пускає вглиб коріння
Твій подих, ніжний і ласкавий,
Він переповнений коханням.
А погляд глибоко цікавий ,
Не перебить його чеканням.
